Я не знав, куди йти, Я не чув, я не бачив. Від стіни – до стіни, Але йшов я на вдачу. І я був, там де ти, Але знов й знов невчасно, Залишались сліди Нестійкі, невиразні..
Приспів: Ледве чути дзвін… Де він? Як же?.. Я ніколи не згинав колін!
Як незваний блукар Я з’являвся усюди, Але скрізь був пліткар – Словам вірують люди, І я вірив за двох, Я схилявся додолу, Непохитним свій крок Я не бачив ніколи.