Як удари вогню по очах незахищених Через третіх людей передані сни Залишились слова, приховані віршами Ми втікали від них до весни
Ми не бачимо сліз на очах одне одного І не чуємо тремту одне одного рук Нас немає, бо ми народились холодними Нас нема, бо для серця потрібен стук
Хтось знайде нас, коли вже не треба іронії Ми будемо здаватися тінню крил Як удари вогню, доторкаюсь долонями Я не знаю, хто очі мені відкрив
As fire strikes the eyes unprotected A third of people transmitted dreams Remaining words hidden poetry We fled from them until spring
We do not see the tears in the eyes of each other I do not hear each other trembling hands We are not, because we were born cold We were there because the heart needs a knock
Someone will find us when it is not necessary irony We will give up the shadow of wings As strikes fire dotorkayus hands I do not know who opened my eyes