Так дивно весна надійшла до кінця
Три душі на метр квадратний
Втекли всі вагання, думки почуття
І залишився дотик стократний
Малюю руками на твоєму тілі
Візерунки нашої ніжності
Я вдихаю залишки твоєї ванілі,
А постить зникає за дверима вічності
Час зарибає тебе, час тебе віддає
Так дивно з тобою, без тебе дивно
Я не бачу тебе, я бачу тебе
Так дивно з тобою, без тебе дивно
Місяць диктує нам правила ночі
Прогулянка містом чекає весь час
І зараз, вдивляючись в твої очі,
Я бачу зорі, які світять для нас
Місяць заходить, виходить сонце
Тобі знову йти, зачекай, зупинись!
Запах ванілі лиши на простині
Я зараз засну – приснись!
Приснись!
Приснись!
Приснись…
Я відчуваю тебе, не відчуваю тебе,
Так дивно з тобою, без тебе дивно…
Я не бачу тебе, я бачу тебе,
Так дивно з тобою, без тебе дивно…