Кожної осені приходить у сон
І просить сказати те, що забула
І кожної ночі, коло вікон
Боса блукає, шукає притулку
Засліплена місяцем вкотре моїм
Гукаєш мене, а я сплю, не чую
Не вірю, що я з'явишся в тілі живім
Пустими пальцями по вікнах малюєш
В парку, ти пам'ятаєш в парку?
Там жовте листя, його багато...
В парку, ти пам'ятаєш в парку?
Людей багато і ми з тобою
В парку, ти пам'ятаєш в парку?
В вечірню пору, в холодну погоду