- Йой, нашо мені діти? Я би собі, я би далі би Жила, Гуляла, Я би горя не знала.
Плакала бабуня, Плакав дідо, плакав і кіт. Плакала зима.
- Ой, Земле молодая, Я піду до твого краю, Щоб ти мене взяла, Сховала, Так, ніби мя нема.
Закрили сніги Могили звірів в лісі. І олені стали і голови склали До ніг Маріули. Дорогу вказали птахи. Побитих, потоптаних ніг не жаліючи, йшла і знайшла Колиску з лози.