1.Навколо яскраві вогні, але небо для них закрите,
До кращого прагнуть вони, а насправді не знають як жити.
Я ніколи не думав про них, а тепер не можу забути –
Їх життя покалічив гріх, чи є в них майбутнє?
Всі ці люди йдуть в нікуди… Як же їм помогти?
Дай мені, Боже, Твої очі. Дай мені, Боже, погляд Твій.
Я співчувати людям хочу - Свою любов мені відкрий.
Дай мені, Боже, Твоє серце, щоб відчувати біль людський,
Дай мені, Боже, Твої руки. Дай мені, Боже, погляд Твій..
2.На вулицях море людей, та в очах їх немає надії.
У їх розумі стільки ідей, та ніхто їх не розуміє.
Хтось ховає свій біль в душі, хтось приховує біль від рідних,
І боїться зізнатись собі, що зміни потрібні.
Всі ці люди йдуть в нікуди… Як же їм помогти?
Я був тут мільйони разів. Я бачив мільйони очей.
Ніколи я їх не жалів, не помічав я у них пустоти.
Я хочу змінити цей світ! Я хочу змінитися сам!
Я хочу побачить людей так, як бачиш їх Ти!
