На дахах мого міста
Не завжди видно небо,
А у вікнах, просто пустота.
Почуттів різні барви
Нам потрібні в уяві.
Підсолоджуює наше формальне життя.
Так в очах мало змісту.
Знеособлене місто.
Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене
Не блокуй менне
Не роби вигляд наче мене тут нема.
Непотрібність в питаннях.
Невідвертість в бажаннях
Все життя як формальне, абстрактне тремтіння буття
Світ існує в екрані.
Співчування по даним.
Віртуальність давно у нас в головах.
Не трави мене.
Не блокуй мене.
Не роби вигляд наче мене тут нема.