нові міста , нові країни, подорожі, потрясіння.
і ти частина траси як на прискореннях в фільмах
вогнями різнокольоровими і світлофори невгамовні
безмовно малюють долі поки не світить червоний
і поки баки ще повні і поки шини не зношені
кожен новий будинок кидає в гості запрошення
відкриті широко двері відкриті нові обійми,
Ласкаво просимо, місця достатньо вхід вільний
і пришвартовуєш серце знову до новий пристаней
і капітан із матросами місто провідати вийшли
а час скоренько тікає секунди падають градом
вузли твердіють, пісок змиває дні за днями
і море два дна пробує скріпити назавжди
молюски й мох в атоли будують свої замки
вони не знають що в планах корабля капітана
це тимчасова зупинка й пора вже рухатися далі
Ніхто не любить прощатися, це завжди трохи страшноо, ніхто не хоче втрачати жодну рідну часточку
ніхто не хоче виймати стрілу, що стала рідною
це завжди біль і завжди новий шрам на тілі
альпіністи -розвідники вверх закидують гаки
їм покорити серця скелю сьогодні шлях і мета
і вверх царапаючись кішками вище , щоб бути блище
залишають стріли запхані ,мости і шипи
а потім стоп-червоне , загорілося знову
пора прощатися з друзями і новими знайомими
вниз летять спорядження і залишаються шрами
хтось піде тихо , а хтось стане причиною драми
просто мотузка відсиріла, і впав у забуття
а хтось з собою на пам'ять візьме від скелі шматка
і от камінчик з камінчиком вниз набираючи сили
один із одним нежданно раптом піднімуть лавину
ніч прощання минула, наступає світанок
шрами стали тепер приємним знаком у пам'яті
сонце світить на шлях цікавість кличе кругом
а десь у далині чути шум нових знайомств
