Розслабляюсь-це кохання потрохи минає
Забуваюсь але біль мене не залишає
Розв'язок проблеми зрозумілий давно
Поради залиште,мені вино
Саме так збожеволів я не в перший раз
Згадав минуле, сльози на моїх очах
Похмілля після кохання найважче
Я залежний романтик,вилікують наврядче
Відчуваю,коли голка шкіру пробиває
Пам'ятаю,як тебе цей світ міняє
Розумію,що змінити не вийде нічого
Беру голку і гвалтую себе знову і знову
Мітка на руці-фарбою залита
Мітка на руці-з нею буду жити
Мітка на руці-слід це назавжди
Мітка на руці-це все в моїй душі
Свербить шкіра і кров потрохи виступає
Я сумую за тобою-образ пропадає
Забувши про події,про твої слова
Мітка на руці-тут моя душа
Планувати життя,іншу дивувати
Грати їй свої пісні,про тебе мовчати
Потрохи вмирати,кеди одягати
Патлами трусити і про свою рану дбати
Стає темно,я очі закриваю
Видихаю сірий дим -пульс втрачати
Регочу,натискаю,рівновагу втрачаю
І втрачаю я надію-помираю.
