Чорна хмара з копоті й пилу
Небо укрила, сонця нема
Хмари свинцеві, води чорні
Руки у крові, тіло в землі
Немає надії на милість ворожу
Куля у м’ясі застрягла давно
Всі ми поляжемо в ярі глибокому
Кістьми укриємо мертву траву
Знесилені голодом й спрагою воїни
Ми підіймаємо зброю свою
На палю жида і чорного диявола
Віру відмиємо честю своєю
Згребти би до купи ворожії шиї
І міцно б стиснути у своїй долоні
Хруснули б кості, закрилися б очі
Катів мого Роду, моєї Землі!
Море Чорне, чорне від крові
Ріки чорні і чорна земля
Гроби чорні, гроби ворожі
Цвяхи іржавії, дошки гнилі.
Полум’я ватри
Їж їхнє тіло
В небо тікай
Дим їхніх душ