Така приваблива смертність
Змушує серце хвилюватись
Така співуча радість
Змушує серце милуватись
Поцілунок в неї сповнений
Нескінченної ніжності й любові
Погляд чарує вродою
І кличе до себе у вічність
Чорна любов кров'ю зтіка
ЇЇ почуття мов бурхлива ріка
Пронизливий крик звістив на весь світ
Свій смуток і біль прихований гніт
Вічні сльози жалю поглинають думки
Спітлі спогади в пам'ять увійшли на віки
Смерть відчула тепло моїх почуттів
ЇЇ холод наповнивсь ароматом живих квітів
Повлюду лише каміння і я неначе мара
Блукаю в тьмі безмежній, за що мені ця кара
Твоє життя скінчилось, моє за ним знака
Полум'я знищило тіло твоє до тла
Серед могил танцює вітер з моїм волоссям
Голос тремтить від смутку, шепіт його жахливий\
Я бачу лише тіні, вони блідніють всюди
Ти чуєш мої кроки, я знаю це напевно
Листя пожовкле вітер здуває своїм співом
Місяць повніє в небі, тьму освітля наливом
Постать твоя красива серед могильних тіней
Кохання наше вічне, смерть його не згасила
Візьми мене за руку моя кохана ніжно
Я віддаюся смерті заради тебе навічно
Наша любов квітує сила її безмежна
Вільна вона тепер, від смерті незалежна
