-Знов серед мертвих один, сірий день зустрів
Крізь наламаних днів не знайшов родин.
Ті,хто згоріли до тла вже лежать на дні
Влади прагнуть одні, мало їм тепла.
Ми маємо мовчати.
Наші думки – це твори.
Немає сил кричати.
Ми вашіх дій потвори.
-Стій, залишайся де є, хто тебе просив
Бо вона тебе вб'є, в неї досить сил.
Ті хто тебе не любив, не полюбить знов
Бо вона,це любов, їй потрібна кров.
Не знати, що скривають
Нам запотілі вікна.
І скло не розбивають
Бо їм вже все помітно.
-Не важливо те, що знаю я.
Не можливо те, що хочешь ти.
Вже наш час вмирає,
І кожен має, шлях свій знайти…
-Знов серед мертвих один, сірий день зустрів
Крізь наламаних днів не знайшов родин.
Ті, хто згоріли до тла вже лежать на дні
Влади прагнуть одні, мало їм тепла.
Ми маємо мовчати.
Наші думки – це твори.
Не має сил кричати.
Ми вашіх дій потвори.
-Не важливо те, що знаю я.
Не можливо те, що хочешь ти.
Вже наш час вмирає,
І кожен має, шлях свій знайти…
