В біле багаття макові зерна просипала, як роки. Я вже не сподіваюсь дивлячись на самотню дорогу. В біле багаття пожовклі забуті листи й старі речі. Так буде легше… Це був мій дім, але тут залишатись не хочу.
В біле багаття світлі хвилини, юнії роки, Перше кохання, в біле багаття й кохання останнє. Сонце заходить, макові зерна пальці всліпу відбирають. Все моє щастя в біле багаття, як макові зерна...