заливаю кип'ятком своє змерзле від інею серце,
ховаю руки в кишені, щоб більше не відчувати,
як хтось ненароком
торкається так нестерпно,
на вулиці, в транспорті
лізе незграбними руками прямо між ребра
і вириває звідти по частинках
і без того розірване серце...
чай можна пити літрами,
тільки б очистити ним власну душу,
і більше не приймати від серця ліків,
що вже не один рік було кимось жорстоко скалічено.
а в світі так багато людей змучено,
вбито холодним відчаєм,
у кожного власне горе,
яке можна назвати вічністю.
хтось заїдає його багатотисячним шматком пирога,
інші заливають горлянку спиртом,
а хтось стрибнув з вікна - і людини нема,
або ж затягнув на шиї вузла...
а осінь життя малювала найкращими кольорами,
лилАся дощами й змивала тяжкі гріхи,
але так і не змила,
бо швидко скінчились дощі.
грішити всім нам судилось,
найголовніше вчасно прийти до тями,
попросити в Господа пробачення навіть за те,
що по суті ніхто не прощає.
і ця тяжка ніша впаде на землю,
відпустить душу летіти в небо,
і, знаєш, колись стане по-справжньому легко,
душа розцвіте тільки світлими кольорами.
_______
тануть в обіймах темні будинки твого міста,
я їх всі обіймаю, хоч ще ніколи там не була,
просто я їм по-білому заздрю:
вони бачать тебе, якщо не щодня,
то принаймні частіше, ніж тебе бачу я. kypyatkom pour from your frozen frost heart
burying his hands in his pocket, to no longer feel
someone accidentally
touches so unbearable,
on the street, in public transport
climbs clumsy hands right between the ribs
and pulling out on particles
already broken heart ...
Tea can be drunk liters,
just to clear his own soul,
and do not accept from heart drugs
that more than a year someone was severely maimed.
and in the world so many people exhausted,
killed by cold despair,
everyone has their own grief,
which can be called eternity.
one of his many thousands jammed a piece of cake
Pour throat other alcohol,
and someone jumped out of the window - and the man is not,
or tightened around his neck knot ...
Fall and life drawing best colors,
pouring rain and washed away the sins of the grave,
but never washed,
For quick rains ended.
we all destined to sin,
the most important time to recover,
ask the Lord forgiveness even for what
that in fact no one forgives.
and this niche hard fall to the ground,
releases the soul to fly in the sky,
and, you know, ever become really easy,
soul blossom only bright colors.
_______
melt in your arms dark buildings of the city,
I embrace them all, although there has never been,
I just did them in white envy:
they see you, if not daily,
at least more often than you see me. Смотрите также: | |
