Одного разу десь у маю
Ішла дівчина, десь у гаю.
Хлопець за нею чап-чап-чап,
Гарну дівчинуза руку взяв.
Йшли вони разом, йшли по-під ліс,
Вона стомилась - він її ніс.
Вона стомилась, і він стомивсь,
Та й посідали обоє в лісі.
Він сухе листя до купи клав
І рученьками її обняв.
І рученьками її обняв,
І цілувати її почав.
Що було далі - не скажу вам,
Бо я між ними не був і сам.
Пташки співають, зелений гай,
Бо час кохання то місяць май.
Минуло літо, прийшла зима,
Дівчина в школу вже не пішла.
Хлопець тим часом зматуровав -
Її покинув, другу кохав.
Ой, люлі, люлі, синочку мій,
Хлопець чорнявий, то батько твій.
Ой, люлі, люлі, спи-засинай,
Бо час кохання, то місяць май!