Їхнє небо настільки синє,
що у нього можна згорнутися,
або лягти на дно й уявити,
що воно ніколи не доторкнеться.
Небо ж бо не для нас.
Так і любов їхня
пропливає космічними кораблями,
що люди привласнюють
інопланетним сутностям,
бо не можуть уявити інакше.
Так і любов їхня
може накрити тебе у коробочці,
блокуючи кисень.
І ти будеш намагатися
вдихнути цукор зі своїх пальців.
Але чоловік уві сні запитав,
що я знаю про власне призначення,
і я б краще була собі буквою,
аби знати застосування.
Але ж я людина,
мене не впіймати, як коропа,
мене не сховати в кишені.
І коли їхня любов перетворює
мене на улов,
я злизую цукор, сховавши долоні,
і приклеюю до лопаток пір'їни.
Бо уявити крила інакше
я не можу й не здатна.
Як іносутні кораблі
не можуть бути такими,
як ми уявляємо.
І тоді я лише думаю,
що, не торкаючись кришки,
зможу стати іншим
повітряним кораблем.
І залишитися людиною.
Бо не спійманою.
#Семантика_
