Я пам'ятаю, як усе почалося -
Наш сірий дах і сонце тепле..
Ти грався пасмом рудого волосся,
Напевно тоді я закохалась у тебе.
До миті цієї я не була із кимось ближчою ,
Нікого не пускала у світ свій, всередину
І хоч я здаюся такою доступною, істинно -
Ти перший, із ким моє серце знайшло точку перетину.
Я заплуталась в твоііх думках, почуттях і діях,
Мені важко збагнути, що саме було між нами.
Тепер образ твій знов оселиться в мріях
Напевно, ти і сам загубився..не знаю.
Сьогодні волосся моє пахне димом...
Ні, не думай, я не почала палити.
Аромат цей мені нагадав людину
Яку я могла б до нестями любити.
Ти навряд прочитаєш рядки написані вище,
І байдужість твоя для мене не буде новиною.
Я не цікавлю тебе зараз, не цікавила й раніше
Та попри все, ти залишаєшся близькою мені людиною.
