Десь із лісу із якогось пралісу
Із якоїсь вічності, чи що...
Музика збентежено озвалася
Заіскрилась наче срібний шовк
Музика озвалась як із радості,
Що нарешті хтось її почув
І росли її крізь мене парости
І світили золоту свічу.
Все що сталось якось несподівано
Та інакше статись не могло
Музика незвична, як подія та,
Що крізь хащі в серце напролом
Це тому, що ти в сіянні янгола
В мить оцю з'явився при мені
Музика стогнала, квітла, плакала
Всоте воскресавши на вогні /2 р.