Сонце сходить, вигляда і-за хмар
Воно тьмяне, не той його жар.
Чому сумне воно ти не питай.
Дай своє світло, дай свою радість! Дай!
Стихає вітер, листочки мовчать в вишині.
Він вже не грає в стару афішу на стіні.
Чому тихо скрізь так ти не питай.
Теплий подих і вітер свій дай. Дай!
А у серці моїм - вир мелодій сумних,
І ніхто, і ніколи не взнає про них.
Чому я сумний ти не питай!
Хоч краплинку кохання свого мені дай!
Зі збірки "25 кроків кохання"