У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Бувая, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї матері святої,
Що в мир наш бога принесла…
Тепер їй любо, любо жити.
Вона серед ночі встає,
І стереже добро своє,
І дожидає того світу,
Щоб знов на його надивитись,
Наговоритись. – Це моє!
Моє! – І дивиться на його,
І молиться за його богу,
І йде на улицю гулять
Гордіше самої цариці.
Щоб людям, бачте, показать
Своє добро. – А подивіться!
Моє найкраще над всіми! –
І ненароком інший гляне.
Весела, рада, боже мій!
Несе додому свого Йвана.
І їй здається, все село
Весь день дивилося на його,
Що тілько й дива там було,
А більше не було нічого.
Щасливая!..
Літа минають.
Потроху діти виростають,
І виросли, і розійшлись
На заробітки, в москалі.
І ти осталася, небого.
І не осталося нікого
З тобою дома. Наготи
Старої нічим одягти
І витопить зимою хату.
А ти нездужаєш і встати,
Щоб хоч огонь той розвести.
В холодній молишся оселі
За їх, за діточок.
А ти,
Великомученице! Села
Минаєш, плачучи, вночі.
І полем-степом ідучи,
Свого ти сина закриваєш.
Бо й пташка іноді пізнає
І защебече: – Он байстря
Несе покритка на базар.
Безталанная! Де ділась
Краса твоя тая,
Що всі люде дивувались?
Пропала, немає!
Все забрала дитиночка
І вигнала з хати,
І вийшла ти за царину,
З хреста ніби знята.
Старці тебе цураються,
Мов тії прокази.
А воно таке маленьке,
Воно ще й не лазить.
І коли-то воно буде
Гратись і промовить
Слово мамо. Великеє,
Найкращеє слово!
Ти зрадієш; і розкажеш
Дитині правдиво
Про панича лукавого,
І будеш щаслива.
Та не довго. Бо не дійде
До зросту дитина,
Піде собі сліпця водить,
А тебе покине
Калікою на розпутті,
Щоб собак дражнила,
Та ще й вилає. За те, бач,
Що на світ родила.
І за те ще, що так тяжко
Дитину любила.
І любитимеш, небого,
Поки не загинеш
Межи псами, на морозі
Де-небудь під тином.
[Перша половина 1849, Косарал] In nashіm raї on zemlі
Absent Nіchogo maintained upstream,
Jak Ty young mother
W svoїm dityatochkom Malimo.
Buvaya, іnodі marvel,
Divuyus divom, i sadness
Reaching the soul; camp sorry
Meni її, i zazhuryusya,
The I in front of her to pray,
Mow before the images of saints
Tієї materі svyatoї,
Scho in our world God has brought ...
Teper їy enjoy, enjoy zhiti.
Vaughn Sered nochi vstaє,
The I sterezhe good svoє,
Dozhidaє svitu of the I,
Znov dwellers on Yogo nadivitis,
Nagovoritis. - Tse moє!
Moє! - The I marvel at Yogo,
Yogo for the I pray to God,
The I walk on the streets yde
Gordіshe samoї tsaritsі.
Dwellers people bachte, show
Svoє good. - A podivіtsya!
Moє naykrasche over vsіmi! -
The I inadvertently Inshyj look.
Fun, happy miy God!
Nese Dodoma svogo Yvana.
Їy zdaєtsya of I, the entire village
All day divilosya at Yogo,
Tіlko scho Bulo th diva out there,
A bіlshe not Bulo nіchogo.
Schaslivaya! ..
Lіta minayut.
Giblets dіti virostayut,
Virosli of I, i rozіyshlis
On zarobіtki in moskalі.
The I ti stay, nebogo.
The I do not stay nіkogo
W thee home. Nakedness
Staroї nіchim odyagti
The I vitopit winter hut.
A minute nezduzhaєsh i get up,
Hoch dwellers of the Fire rozvesti.
In holodnіy Molisch oselі
For їh for dіtochok.
A minute,
Martyr! Villages
Minaєsh, plachuchi, At Night.
The I-field steppe іduchi,
Svoge ti sina zakrivaєsh.
Bo th bird іnodі pіznaє
Zaschebeche the I - It baystrya
Nese pokrytka to the market.
Beztalannaya! De dіlas
Beauty of your melting,
Scho OAO All Luda divuvalis?
Propane Absent!
All took ditinochka
The I vignala s Hati,
The I viyshla minute for Tsarina,
W Chrest Niby znyata.
Startsі you tsurayutsya,
Mow tії leprosy.
Vono TAKE A LITTLE,
Vono th shte not climb.
If the I-it vono Bude
Grata i Promova
Word Mamo. Velikeє,
Naykrascheє word!
Tee zradієsh; i rozkazhesh
Ditinі truthfully
About Panitch crafty,
The I budesh schasliva.
She did not Dovgy. Bo dіyde
Before zrostu Dytyna,
Pіde sobі slіptsya drive,
And you leave
Kalіkoyu on rozputtі,
Dwellers dogs dredging,
That shte vilaє minutes. For those Bacs,
Scho Svit at birth.
The I shte for those scho so hard
Dytyna loved.
The I lyubitimesh, nebogo,
Pokey not zaginesh
Mégie dogs on morozі
De nebudu pid Tin.
[Persha half of 1849 Kosaral] Смотрите также: | |
