Чуєш… Ти чекай мене! Присвята родинам українських військових
Чуєш…
Ти чекай мене,
Над усе чекай,
Коли смуток огорне,
Жовтий дощ стіка…
І в спекотну каламуть,
В заметіль, у сніг
Коли інших вже не ждуть
Вже й забувши їх…
І коли листів нема
Із далечини
Інші вже не ждуть дарма,
Стомлені вони…
Повернуся, тільки жди
І не зич добра.
Тим, хто каже «Далі йди»,
Вже забуть пора…
Хай повірять мати й син,
Що нема мене.
Друзі втішаться отим
«Було й промине»…
Сядуть в коло при вогні
І ковтнуть вина
На помин душі. Та ні,
Ти чекай одна.
Ти чеканням повернеш
Із смертельних лав.
«Поталанило. Еге ж!» -
Скаже, хто не ждав.
Не дано збагнути їм
В літо вогняне,
Як чеканням ти своїм
Вберегла мене.
Як вцілів я, вижив як
Знаємо без слів.
Просто ти чекала так,
Як ніхто не вмів.
Hey ... You wait for me! Dedication Ukrainian military families
Listen ...
You wait for me,
Above all wait,
When sadness would sweep,
Yellow rain drain ...
And in the hot haze,
In a blizzard, the snow
When others do not zhdut
Already forgotten them ...
When no letters
From the distance
Other zhdut not in vain,
Burnt they ...
Be back soon Wait
Not zych good.
Those who said "go further"
Already forgotten time ...
Let believe mother and son
What is not me.
Friends shall they rejoice
"It also will pass away ..."
Sit in a circle while fire
Swallow and wine
At the sight of the soul. Oh no,
You wait for one.
You restore expectations
With deadly lava.
"Lucky. Yeah! "-
Tell me, who have not waited.
Not given to understand them
In the summer of fire,
As you its expectations
Protected me.
How I survived, survive as
We know without words.
Just waiting for you so
As no one could.