Ще менше часу для думок,
ще менше для думок об’єктів.
Життя всихається в струмок,
даруючи на все акцепти.
Сумні думки, чуття живі,
безбарвні роздуми про вітер.
Куди несе? Чому не йти?
Та скільки ще списати літер?
Гріхи чергуються в душі.
В душі загалом більше хламу,
ніж від усіх дверей ключів.
І ще – відкрита панорама
сумних думок, живих чуттів,
безбарвних роздумів про вітер.
Куди несе? Чому не йти?
Та скільки ще списати літер?