Як президента обирали
Я сідав вечерю їсти, передали телевісті,
Що нема вже комуністів: хто застрілився, хто втік.
Сімдесят очей із гаком ми смоктали дулю з маком,
А тепер створився вакуум, замість дулі навіть пшик.
Але в нашій спільній хаті є багато інших партій,
Є зелені, є строкаті, жовті в квіточку, рябі,
От і я собі на свята взяв швагра, дружину, брата,
І утворив партапарата невеличкого собі.
Розпочали перші збори, літру витягли з комори,
На тарілу помідори, у президії швагро,
За драбину троха взяли, "Ще не вмерла!" заспівали,
Генерального обрали і ЦК Політбюро.
Дід Петро з порядком денним ознайомив наш той пленум
І усім партійним членам по кілішку націдив,
І до рану наш парламент в майбуття заклав фундамент,
Кум поїхав у регламент, чимсь недобрим закусив.
Тесть підвівся з помідором і сказав, що то є сором,
Рятувати треба кворум, поки спати не лягли,
Всі ми були одностайні за негайні міри крайні,
Кума віднесли до стайні і навіз не перейшли.
Жінка в різному подала: пиво, голубці та сало,
А, як горілки вже не стало, я в сусіда попросив.
Починало вже світати, але далі йшли дебати,
Бо сусід до нас до хати ще й свою партію привів.
Ми сували претендента на посаду Президента,
Вже допились до моменту обговорення програм,
Свекор висунув свекруху, тещу всунули від Руху,
А, як кум прийшом до духу, із стайні висунувся сам.
Загалом у нашій хаті назбиралось кандидатів
Із обох сусідських партій двадцять вісім без Грицька,
Бо Грицько пішов до вітру і схопив з стола півлітру,
І ми його, тварюку хитру, не включили до списка.
Цілий день голосували – Президента обирали,
А біленьку тут же ж гнали – шланг пустили на стола,
Так робота йшла сесійна, а комісія постійна
Розробила двохпартійну Конституцію села.
Секретар ЦК Микола записав до протокола,
Що ми не проти Чорновола та такий на нині стан,
Що на кожного Івана в нас в селі по два гетьмана,
А ще на кожного гетьмана додатковий отаман.
Але в тім біди немає – в нас громада справу знає!
Президентів вистачає, хоч в союз, а хоч в ООН,
І як на те є воля Божа, ми ще й республікам поможем,
Аби лиш сила нам ворожа не перекрила самогон!
