Де тихо спокій,
Впаде на тім’я
І невловимо накотить сльози
Де на асфальті ще запах літа,
Та вже в багряне убралась осінь
Я повертаюсь,
знову додому,
додому….
Де в кожнім кроці,
Луна дитинства,
Що нам так довго
Ще вчора снилось
Тут так багато, перемінилось
Та все що мало
Таки здійснилось
Я повертаюсь
знову додому
додому
Де всі дороги
Навік зійшлися
І віднайшлися у раз у тобі
Де твої квіти в моїм колоссі
Де твоє сонце в моїм небі
Я повертаюсь
знову додому
додому