Не Кажучи Нікому
(Братам по зброї та Прийдешнім поколінням присвячується)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому. Not Saying to Anyone
( Brothers in zbroї that Priydeshnіm pokolіnnyam prisvyachuєtsya )
If vіyna vrivaєtsya in dverі ,
Not zahistyat words th seals on paperі .
Potrіbno Iti , potrіbno Brati The Weapon
The I right to Zhittya vіdstoyati gornilі in battle ...
One bіda pіshla on zahіd , іnsha priyshla Zi once.
The I znovu slozi , znovu fear znovu strazhdannya for people.
Znovu behind vizvolitelіv
Priyshli novі karatelі that muchitelі ...
That scho Well ROBIT - sidіti sklavshi hands
Spokіyno Divit on vbivstva that meal ?
Chi , taking blessings in rіdnoї Mami ,
Conception Borotba - s novimi vorogov ?
I cry for mama , if I Zaghini .
For their land , for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone ,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma .
Teche sloza , progornuyuchi zmorshki .
The I pray mother - & quot; High pickings shte Troshka & quot;
Vzhe so long since bachit Sina svogo
The I shte hoch times pobachiti Yogo live ...
Tee You Know , mama , I shte Trimai !
Kara , tormented , ale not repent !
Yakscho not me - that hto ? Zayve food ...
For us it is not easy vіyna tse - tse vizvolnі zmagannya .
People zhenut on Skhid , Nemov thinness,
Prinizhuyut , dwellers znischiti lyudsku like ...
The I zahistitisya in Tsikh people dumb nіyakih shansіv ,
They have one Nadiya - on povstantsіv ...
I cry for mama , if I Zaghini .
For their land , for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone ,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma .
Rocky will be held , the land zagoїt Rani
Zalishatsya in zhivih poodinokі veterans ...
A skіlki quiet, scho not priyshli Dodoma,
Lie in graves in svoїy zemlі nevіdomih ...
Povolі nashі Sealy tanut , i OOO All of znaєmo ,
Scho in tsіy vіynі h strangers Pokey scho ... prograєmo
High Peremogi nashі porіvnyano malі ,
That smut , scho depriving our people on svoїy zemlі .
Nіhto not Knows , hto I nіhto not Knows , I de ...
Tіla zaginut - zhitime іdeya ...
A nashі dushі here - in rіdnih open spaces -
Volins'ka lіsah , Carpathian Mountains ...
I cry for mama , if I Zaghini .
For their land , for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone ,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma . | |
