Вже вечір близенько,
Вже сонце низенько.
Спішу я до тебе,
Ти ж моє серденько.
Спішу я до тебе,
Ти ж моє серденько.
Спішу я до тебе.
Чи ж ти не забула?
Чи ж ти мене пустиш,
Щоб мати не чула?
Як ти мене пустиш,
Щоб мати не чула?
А як упускала,
Рученьку стискала.
А як проводжала,
Плакала й ридала.
А як проводжала,
Плакала й ридала.
– Чи ж ти мене любиш,
Чи з мене смієшся?..
До другої ходиш,
Та й не признаєшся.
До другої ходиш,
Та й не признаєшся.
– А я тебе люблю,
Ще й любити буду.
Та скажу по правді
Що брати не буду.
Та скажу по правді
Що брати не буду.
Ой, Боже ж мой, Боже,
що ж я наробила?
Козак має жінку,
а я й полюбила.
Козак має жінку,
а я й полюбила.
Козак жінку має,
ще й діточок двоє.
Козак жінку має,
ще й діточок двоє.
чорняві обоє
чорняві обоє
Вже вечір близенько.
Вже сонце низенько,
Спішу я до тебе,
Ти ж моє серденько.
Спішу я до тебе,
Ти ж моє серденько.