Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині - Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: – Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. – Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та неоднаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені. Meni odnakovo, chi will I live in Ukraїnі, chi ni. Hto zgadaє Chi, Chi Forget Mene in snіgu on chuzhinі - Odnakovіsіnko Meni. In nevolі virіs mіzh strangers I, neoplakany svoїmi, In nevolі, plachuchi, I die. All s the I'll take him, Small slіdu not leave On nashіy slavnіy Ukraїnі, On nashіy - not svoїy zemlі. The I do not pom'yane dad s Sin, Do not tell sinovі: - Pray Molisya, Sin, for Vkraїnu Yogo kolis tortured. - Meni odnakovo, chi bude That begs the blues, ni chi ... That neodnakovo Meni, Yak up Ukraine zlії Luda Prisplyat, lukavі, i in ognі Її, okradenuyu, zbudyat ... Oh, do not odnakovo Meni. Смотрите также: | |