Як батько заграє, ворог враз ридає.
То іти до кого молодому козаку.
Червоні ліворуч, білії праворуч.
Піду я до батька на гражданськую війну.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Із-за балки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткії батоги.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Батько нахилився, коня у кар’єр.
«Висікти сволоту!» — цівку плечем стер.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Як терпець урвався, вже не налякать.
Тільки б дотягнутися, а на смерть начхать.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
А першая куля, а першая куля
Вранила коня, ще й за світа дня.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
А другая куля, а другая куля
Порснула по мні, та спасли ремні.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
А третяя куля, а третяя куля
Зранила мене, мого коня нехай мине.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Нічого не шкода, ні врага-ірода
Шкода лише волі та буланого коня.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Гей, не супся, батько, нічого пенять,
Ті, що винуваті, вже навіки сплять.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
Годі на сьогодні, батько, храбрувать,
Коні натомились, хлопці хочуть спать.
Любо, братці, любо, любо, братці, жить.
З нашим отаманом не приходиться тужить. Гей, гей.
