C F G Am
Сонце протерло долонями теплими очі,
Та зранку вставати і бігти кудись я не хочу,
Кожного дня лиш про тебе усі мої мрії,
І через них я не бачу нічого, дурію.
Розквітла меліса на білому під-підвіконні,
Люди за склом поспішають в метро, сірі й сонні,
А кожен вечір я сам залишаюсь удома,
Зі мною сідає за стіл лиш моя втома.
G Am F G
Та голос твій веде мене в дорогу,
Голос твій знімає всі тривоги,
Рідний голос твій малює мені небо вранці,
Голос твій ношу я в серці,
Дивний голос твій, голос...
Будні раптово скінчились, не здавшись без бою.
Невже знову я можу просто побути з тобою?
Двері на ключ, і тихенько обнявшись лежати.
Такою затишною стала маленька кімната.
Вогник від лампи, і тіні на стінах все чують,
Нові історії в твоїх зіницях малюють.
Знаю, що скоро скінчиться остання хвилина,
Й знову щодня будем бігти кудись без упину.
