Навколо лиш стіни
І сотні віконних лихих очей
Я згадую міни
А також чимало твоїх речей
Твій голос здалеку
Лунає без смаку болючих нот
Моя немаленька
Життя так не схоже на кіно
Молися на мене
Молися на голос на мій і звук
Я не навіженний –
Я просто не хочу бруднити рук
Молися на рани
Які тобі сил додали не раз
За мить до нірвани
Не бійся, сильніше тисни на газ
Світ моїх емоцій
Чомусь визначають словами двома
Шукаючи пози
В яких можна легше вштрикнути ножа
Та живу помаленьку
Хоча розрізняти не вмію давно
Чи ти не маленька
І чи випадково не з кіно
Закручую крани
Аби на людях не текло з очей
Я згадую рани
А також чимало твоїх речей...