Ой, як же було ізпрежди віка Ой, дай Бог. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог. Зачарована, сумна засинає далина у неба на руках. Ми на березі ріки, бьються хвилями роки, То є ріка життя. Понад берігом іде, але хто її знайде І хто згадає знов? Світ коли не було нас, Але ангел в перший раз Подарував любов. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог. Ми не янголи святі, але струни золоті У душах не мовчать. Про кохання і вогонь, що бажаємо його Співає нам печаль. Доля згадує про нас І на скронях сивина, неначе білий сніг. І віків старовина, наче пісня неземна Приходить у вісні. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог.
Oh, how was the earlier times Oh, God forbid. But it was just blue sea Oh, God forbid. Council radonku whom the sea ambassadors Oh, God forbid. Enchanted sad sky in the distance asleep in her arms. We are on the river, waves byutsya years, the river is life. More than Berig goes, but who find it again and who will remember? World when it was not us, but for the first time Angel Gave love. But it was just blue sea Oh, God forbid. Council radonku whom the sea ambassadors Oh, God forbid. We are not angels saints, but the string of gold in the hearts of not silent. About love and fire that we wish him Sings sorrow. Destiny remembers us and graying at the temples, as if white snow. And centuries old, as the song comes to an unearthly axle. But it was just blue sea Oh, God forbid. Council radonku whom the sea ambassadors Oh, God forbid.
