Ти від'їжджаєш під вечір сьогодні,
І час летить швидко, наче в безодню,
Ще, як назло дощ, забувши про втому,
Стукає у вікно...
Ти від'їжджаєш, звичайно, є справи,
Мить – і між нами міста і вокзали,
Мить – і ти зник у провулку пустому,
Щойно, а як давно...
Приспів:
Ти будеш мій!
І здійсняться бажання!
Ти будеш мій!
І зміцніє кохання!
Ти будеш мій!
І почуєш признання, як я люблю.
Ти будеш мій!
І здійсняться бажання!
Ти будеш мій!
І зміцніє кохання!
Ти будеш мій!
І почуєш признання: "Люблю!"
Все, як завжди: ранок, кава, робота
Та самоти не сховати турботи,
Та все одно я рахую хвилини,
Як поїзд твій прийде.
Десь в мандрах ти, у дорозі далекій,
Там не дощі, там і море, і спека,
Та час мине і як злива пролине
Скреслить усе пусте.
Приспів.
Ти будеш мій!
І здійсняться бажання!
Ти будеш мій!
І зміцніє кохання!
Ти будеш мій!
І почуєш признання: "Люблю!"