Одна в моїй кімнаті, нема куди тікати,
І їй, напевне, не поможуть навіть танки і гармати,
Моя маленька незалежність.
Вона втрачає сили, у неї зводить крила,
Вона, мов Жанна Д’арк, але так по-кіношному красива,
Моя субтильна незалежність.
А ти лежиш, віддавши всю себе,
Злітаєш до небес,
Зі мною до небес.
Вона була зі мною надійною сестрою,
Та взяла й зрадила мене, бо познайомивши з тобою,
Сама сховалась у любові.
І от я тут без тями, її немає з нами,
Ти випила її усю своїми жадними губами,
Мою маленьку незалежність.
І тут лежиш, віддавши всю себе,
Злітаєш до небес,
Зі мною до небес.
А ти лежиш, віддавши всю себе,
Злітаєш до небес,
Зі мною до небес.