за далекими вітрами,
за холодними дощами заховаю біль.
смуток відійде сльозою,
вже не плачу за тобою-
в серці заметіль.
знову я своє кохання
пронесу через світання як в останній раз.
прожену його від серця,
хай воно іще озветься - тільки не для нас
я забуду твої очі,я забуду твої руки,
і нехай тепер щоночі помираю від розлуки,
поцілунком не озветься, не загине від бажання,
і уже не повернеться наше зраджене кохання,
не шукай його, не знайдеш
навідь спогадом не станеш-
спогадів нема.
свою тугу відпускаю.
хай далеко відлітає-
знаю все дарма
знову я своє кохання
пронесу через світання як в останній раз.
прожену його від серця,
хай воно іще озветься - тільки не для нас