I Море лягає в пісок, коли осінь Приходить з пустим відром по морську сіль. Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла, Так ніби він з води і піску, А ми –зі скла.
Пр: Ти –самота, ти –саме та осінь, Яка так до лиця всім, зовсім Як самота, ти –саме та Осінь..
II Знову ми всі як один –білі вірші, Лише коли паде дощ –раптово інші. «Доволі писати з дерев, - Гукають, просять, - Листоноша давно помер, Листів не носять!»
Пр:
THAT SAME the I Sea lyagaє in pіsok , if osіn Coming launch the vіdrom on morsku sіl . Povіlno in Zhovten of reentrant , obvazhnіlі tіla , So Niby vіn s i Vod pіsku , And of -zі skla . Etc: -samota Ty , Ty -The she osіn , Jaka so to litsya vsіm , zovsіm Yak Samoth , the one minute -The Osіn .. II Znovu of OAO All yak one -bіlі vіrshі , Lachey if Pade dosch -raptovo INSHI . " Dovolі pisati s trees - Gukayut asking - Listonosha long been dead , Listіv not wearing ! " Etc: