Я відчуваю ніжність твоїх волось
Мене зводять з розуму пасма твоїх кіс.
Все, що якось відчути нам довелось,
Часом нагадує магічний і темний ліс.
Старенька бабуся на розі лінії доль
Мені пророкує довгі, щасливі роки.
Та серце моє у шафі з’їдає моль
Невже пересохло русло цієї ріки?
Назустріч сонцю на крилах своїх лети
Забудь, що знизу рідні твої міста
Поки позаду цілі стоять мости
Тебе накриватиме спогадів гіркота.
Я відчуваю ніжність твоїх кіс,
Мене зводять з розуму пасма твоїх волось.
CapoI
C-Em
C-Em
C-D-C(III)
Am-D-Em