[Миромен:]
часто сижу і думаю, серед сірих днів,
змінюємось ми під впливом емоцій і почуттів,
не треба слів, і так все сказано давно за нас,
але мої бажання зникли передчасно...
можливо так і треба було, можливо все написано долею...
ми робимо те, що не дозволено, жаліючи про це згодом...
і просимо Бога, що він повернув усе назад...усе назад...
але це не так...
шукай знаки у собі, знайди мене в душі своїй,
біжи крізь натовп вслід за мною...
звільни думки і випусти емоції на волю.
прийшов кінець...кінець нашої історії.
не для цієї цілі ми стобою були створені,
та вже не має сили далі жити у повторах. (ага)
я автор свого твору, тому в руках тримаю долю,
пишу і знаю, що маю жити по-за зоною досягнення,
де не завдам нікому болі,
поставив крапку і пішов блукати світом...
знову повіяв вітер змін...і піднімає нас у вись...
Запам"ятай мене таким, яким я був колись...
[Приспів:]
знайди мене, шукай мій силует серед сірих днів,
я розчиняюсь у повітрі й перетворююсь у дим..
повіяв вітер змін...і піднімає нас у вись...
Запам"ятай мене таким, яким я був колись...
