Світ починався з невиспаних очей
З розгублених людей,які давно втрачали свою слабість
А попіл падає на стіл , і у згусток кави
А ми ще більше куримо , коли когось втрачаєм
як справи? там на небі хто всіх забирає
Кричали,твій корабель не допливе причалу
Твоє кіно старе, без щасливого фіналу
Ти не побачиш мене з ними,не відчуєш залу
Крізь скали, вона шукає десь його очами
Прокурені словами , чекаєм ідеали?
Рани, моя душа синонім до вокзалу
напевне з нею вже сьогодні ми чужими стали
Куда веде життя, до кінцевого фіналу?
До болю в середині, мені його так мало
Тримай мене за руку,накрийся одіялом
Мені було так мало , мені було так мало