Ну яке в неї тепер життя?
Виїзд на Багами, уроки англійської,
всі ці пляжі
з фіолетово-чорними ранковими прибиральниками
(ось і вони: позіхаючи тягнуться прибережною смугою,
наприклад, о шостій ранку,
і запорпують у ледь прохолодний пісок під пальмами
все, що лишилося від учорашніх росіян
з їхніми втричі молодшими секретарками).
Ну так, власне вони, росіяни.
Спілкування з ними, розмови про телефонні
рахунки, про страхування зубів,
автомобілів, про тупих сусідів-баварців,
теніс (я ніколи не грав у теніс, а вона –
через день у такій спідничці, уявляєш?),
відвідування стриптиз-барів,
змішування коктейлів,
очікування когось.
Ти тільки не думай, ніби я заздрю,
чи то пак ревную. Це, зрештою,
в поляків чомусь одне і те саме слово, ти знаєш.
Але таке вже в неї тепер життя –
після того, як рада директорів
на своєму черговому засіданні
винесла рішення, що з нами
щось треба робити.
Найкраще – забрати її кудись подалі
і навчити грати в теніс.
Я майже нічого в них не купую
і бажаю самих тільки успіхів їхнім коркурентам.
Це не те щоб оголошена мною війна
і ніякий не бунт, це так лише
підсвідомо.
Знаєш, старий, іноді уникаєш навмісне
нагадувань, доторків. Буває, крім того,
що вимикаєш улюблену музику
і з головою закриваєшся
в якісь подушки. Well, now that her life?
Check out the Bahamas, English lessons,
All these beaches
with purple-black morning cleaners
(And here they are: yawning stretch of the coastal strip,
for example, at six in the morning,
and zaporpuyut in barely cool sand under palm trees
all that remained of the Russians yesterday
with their three younger secretaries).
Well, actually they n.
Talk to them, talk on phone
invoices, insurance teeth
cars, the stupid neighbors Bavarians,
tennis (I never played tennis, and she -
a day in that skirt, can you imagine?)
visits to strip bars,
mixing cocktails,
waiting for someone.
You just do not think that I envy,
I mean jealous. This is, after all,
Poles somehow one and the same word, you know.
But this has now her life -
after the Board of Directors
at its next meeting
made a decision that we
something to do.
The best - take her somewhere away
and learn to play tennis.
I almost did not buy them
I wish only success to their most korkurentam.
It's not that I declared war
and not a riot, it is so only
subconsciously.
You know, the old, sometimes avoids navmisne
reminders touches. Sometimes, moreover,
Turns out that your favorite music
and head zakryvayeshsya
in some pillows. Смотрите также: | |
