Ти не помітив, як змінив,
Мене і ставлення моє,
До всього, що колись любила,
До всього, що люблю тепер.
Ти не помітив, скільки часу
Уже знайомі були ми:
Опало листя , розтав сніг,
І розцвіли вже всі квітки.
Ти не помітив, як же довго
Літала я серед думок,
Дивилась в небо, все шукала
Оті сузір'я із зірок.
Ти не помітив, скільки болю
Моему серденьку завдав,
І несвідомо, випадково
До нього ключ ти підібрав.
Ти не помітив, як змінив
Мене, довірливе дівчисько,
Собою розум засмітив
І випав осадом так низько.
Ти не помітив, як зостався
Тим спогадом, що збережу,
Не хочу тобі заважати,
І про кохання не скажу.
А. М.