Текст песни Мартьянов Сергій - Пробач

Пробач, я знов пишу вночi
про нашi божевільні днi,
про те, як краплi дощові
зигзагом сонячним по шклi
стікали…а ми сиділи і мовчали.

Пробач, шкода, що я - не ти ...
моï думки занадто не яснi,
та й серце б'ється навпаки,
а все навколишнє щезає
неначе в сні,
коли ти поруч. Що ж, буває…

Я другий день тебе не бачив,
а скучив сильно так, неначе
в розлуці ми провели рік.
І як мені з цим жити дальше?
Чи то зі мною вже назавжди,
чи сплине, як розталий сніг?

Я пів години вже пишу
про що?... Кому?...
Я свій секрет не зраджу.
Поживемо – побачим, як то кажуть.
В моєму зошиті картатім,
в посвяті, зверху, як завжди,
як полонені на чужім параді,
в лапках шикуються крапки.

М.С.