Це було більше, як сон,
Сильніше, аніж любов,
Як наступала вишнева зима...
Трава торкалася ніг,
Душа торкалася сліз,
А зорі з неба котилися вниз...
Приспів:
Магія трав, срібло води,
Ніч на вустах лишить сліди.
Серед небес, ночі за край
Кличе тебе магія трав
До мене.
Його любила не я,
Його чекала душа,
Вона кричала йому: приїжджай!
Вона летіла за ним,
Лишалася навіки,
Та тільки трапилось все навпаки...
Приспів.
Не зарікайся дарма,
Даремних слів не кажи,
Що загубив, не назавжди лишив...
Це було більше, як сон,
Сильніше, аніж любов,
А, значить, все ще повернеться знов.
Приспів.