Летіла зозуля над старою хатою,
Почала зозуля літа рахувати
Мі сиджу під купецею та й на думці маю
Скілько ж іще років світом поблукаю я
Стара в мене хата, солом’яна стріха
Та є і у мене на сім світі втіха
Як вже припікає втікаю до гаю
Ходжу між деревами й у сопілку граю
Молодому парубку все на світі любо
Медвяна горілочка та дівочі губи
Заграйте ж, музики, в літа в рита-бубени
До самого ранку
Блукають шляхами цигани-татари
Божевільні стиха гомонять із зірками
Якби мати крила та велику силу
Злетів би у небо до Бога в садиби
Втім блукаю світом битими шляхами
Розмовляю стиха з світлими зірками
За плечима маю зкривавлені крила
Звідки і береться в мене тая сила?
Розсипано в небі сріблясте каміння
Посіяно в землю зелене насіння
Гонять до стодоли круторогі воли
Віє вітер степом перекотиполе
Хай росте до неба зелене насіння
Глибоке у нього у землі коріння
А із того срібла для коня вороного
Зробиш мені, ковалю, сріблясту підкову
Ой котиться полем перекотиполе
Ой котиться полем перекотиполе...
