Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Козак нудить, сердешний,
Що робить, не знає.
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає:
«Ревеш, вітре, да не плачеш,
Бо тобі не тяжко;
Ти не знаєш в світі горя,
Дак тобі й не важко.
Тобі все одно, чи в полі,
Чи де ліс ламаєш,
Чи по морю хвилю гониш,
Чи криші здираєш:
Солом'яні і залізні, —
Яку не зустрінеш,
Снігом людей замітаєш,
В полі як застигнеш.
Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю!..
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю.
А коли сього не зробиш,
Кинь мене у море!
Нехай зі мною потоне,
Нехай моє горе». Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Lament of a young Cossack,
Proklinaє share.
Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Kozak compel, poor thing,
Scho robit not Knows.
Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Kozak Stogniy, bіdolaha,
Himself sobі gadaє:
"Revesz, vіtre, but do not cry,
Bo Tobi is not hard;
Ty not You Know How to svіtі grief
Duck Tobi not vazhko minutes.
Tobi's all the same, Chi polі,
Chee de lіs lamaєsh,
Chi sea Hvilya gonish,
Chi krishі zdiraєsh:
Solom'yanі i zalіznі -
Yaku not zustrіnesh,
Snіgom people zamіtaєsh,
In polі yak zastignesh.
Well Odіrvi od Serdce Tugu,
Roznesi on the field! ..
Dwellers not plakavsya I bіdny,
On neschasnu share.
And if not zrobish sogo,
Throw Me at the sea!
Zi let them drown me,
Nekhay moє mountain. " | |
