Цей білий сніг дику гору обліг,
навіть сліду тут нема.
Безлюдне неначе царство, а царюю я сама.
І завиває вітер, хуга в серці зла.
Втримати в собі силу не змогла.
То схаменись, то доведи - ти хороша, і буде так завжди.
Сховай свій дар в душі на дно.
Вже все одно!
Все одно, Все одно.
На волю шугне воно.
Все одно, все одно.
Я здалася вже давно.
Хай женуть, хай цураються.
Хай кругом зима, та холоду я не лякаюся.
На відстані всі речі малесенькі немов.
І страхи мої безодні не вернуться ізнов.
Сама собі я покажу, що вільна перейти межу.
Добро і зло - їх тут нема, нема.
Все одно, Все одно.
Я і вітер, і небеса.
Все одно, все одно.
Умре в очах сльоза.
Це мій світ, тут лишаюсь я.
Хай кругом зима!
Хай сила рине в землю - так бажаю я!
Як віхола заклубочиться хай душа моя.
Я починаю розуміти, це вже край.
Немає вороття. Колишнє - прощавай!
Все одно! Все одно!
Я заграю, немов зоря.
Все одно! Все одно!
Навік змінилась я.
Ось мій світ! Ним пишаюсь я.
Хай кругом зима,
Та холоду я не лякаюся
