Хороша моя,
а ти знаєш як вільно й тихо в Парижі спиться з відкритим
навстіж вікном?
У зігрітому снами ліжку, загорнувшись в прозору шаль.
Як смачно
цілувати його вуста, що мить тому спрагло пили вино
і як красиво палає ліхтарями нічний Версаль?
Хороша моя, а ти знаєш яких титанічних зусиль коштує
ця жертовна обітниця в Notre Dame de Paris?
Я ж тепер
ладна вирвати з грудей власне серце, якби він захворів.
Пристрасть відбиватиме на Бульварі Капуцинок
підборами шалений темп.
Спокій незграбно ніжно торкнеться долонею його плеча.
Навіть, якщо фатум - останній у світі цинік,
тут навмисно зупиниться час…
І сакрально чисте «Je t'aime» він прочитає в моїх очах.