Знаєш, я навiть все-таки рада
Могли б взагалi не перетнутись серцями
В цьому тiсному свiтi, великому мiстi
Хто б нам зарадив тодi, хто би надав нам змiсту
I всi казали - "Яка вони пара,
I як вони схожi помiж собою"
I хто би повiрив, що ми незабаром
Розiйдемось блискавкою надвоє
Знаєш, я довго знайти хотiла
Серця свого твою половину
Поки шукала - траплялись рiзнi частини тiла:
Красивi ноги, гарнi очi, широкi спини
Знаєш, скiльки iснує iнших,
Яких я хотiлось би спробувати
На почуття ритму?
Та всi обридли
Поки на свiтi є ти
Знаєш, чому я приходила часто?
Завчасно збирала одну із сотнi iстотних iсторiй
Про наше безмежне ймовірне спільне щастя
Та жодну з них донести була не в змозi -
Половину слiв губила в дорозi
Решту - залишала на твоєму порозi
I ми би, звичайно,
Купили двокiмнатну на золото мого мовчання
Були б розумнiшi - склали би пазл,
А так - порiзались об кути
Я тебе впiзнала вiдразу
Я так хотiла тебе знайти
