У всякого своє лихо,
І в мене не тихо;
Хоч не своє, позичене,
А все-таки лихо.
Нащо б, бачся, те згадувать,
Що давно минуло,
Будить бознає колишнє,—
Добре, що заснуло.
Хоч і Яр той; вже до його
І стежки малої
Не осталось; і здається,
Що ніхто й ногою
Не ступив там; а згадаєш,
То була й дорога
З монастиря Мотриного
До Яру страшного.
В Яру колись гайдамаки
Табором стояли,
Лагодили самопали,
Ратища стругали.
У Яр тойді сходилися,
Мов із хреста зняті,
Батько з сином і брат з братом
Одностайне стати
На ворога лукавого,
На лютого ляха.
Де ж ти дівся, в Яр глибокий
Протоптаний шляху?
Чи сам заріс темним лісом,
Чи то засадили
Нові кати? Щоб до тебе
Люди не ходили
На пораду: що їм діять
З добрими панами,
Людоїдами лихими,
З новими ляхами?
Не сховаєте! над Яром
Залізняк витає
І на Умань позирає,
Ґонту виглядає.
Не ховайте, не топчіте
Святого закона,
Не зовіте преподобним
Лютого Нерона.
Не славтеся царевою
Святою войною.
Бо ви й самі не знаєте,
Що царики коять.
А кричите, що несете
І душу і шкуру
За отечество!.. Єй-богу,
Овеча натура;
Дурний шию підставляє
І не знає за що!
Та ще й Ґонту зневажає,
Ледаче ледащо!
«Гайдамаки не воины —
Розбойники, воры.
Пятно в нашей истории...»
Брешеш, людоморе!
За святую правду-волю
Розбойник не стане,
Не розкує закований
У ваші кайдани
Народ темний, не заріже
Лукавого сина,
Не розіб'є живе серце
За свою країну.
Ви — розбойники неситі,
Голодні ворони.
По якому правдивому,
Святому закону
І землею, всім даною,
І сердешним людом
Торгуєте? Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Вьюнища,
17 грудня 1845 In all his afflictions,
And I do not quiet;
Though not his own, borrowed,
But still disaster.
Why would bachsya, then remembered,
What has long passed,
Wake boznaye former -
Well, that fell asleep.
Though he Yar; it has to
And small trails
Not ostalos; and it seems
What nobody foot
Do not set foot there; and remember,
It was also expensive
From the monastery Motrynoho
By Yar terrible.
In Yar once haidamaks
Camp stood,
Samopaly repaired,
Planing shield.
In Yar toydi converge,
Languages removed from the cross,
Father with his son and brother from brother
The unanimous become
On the evil enemy,
In February Lyakhov.
Where do you Moses disappear in deep Yar
Trodden path?
Whether he was covered with dark forest,
Whether planted
New executioners? To thee
People do not go
On the advice: they act
With good masters,
Evil cannibals,
With new lyahamy?
Do not hide! Jarom over
Zaliznyak soars
And beholding Uman,
Shingle looks.
Do not hide, do not Topchiy
Saint law,
Not zovite Rev.
Feb. Nero.
Not slavtesya king
Holy War.
For you yourself do not know
What Tsaryk koyat.
A cry that you are
And soul and skin
For the fatherland! Yey .. Honestly,
Sheep nature;
Silly neck substitutes
I do not know what!
Yes, and despises shingle,
Lazy lazy!
"Gaydamak not warriors -
Rozboynyky, vorы.
Mark in our history ... "
Lying, lyudomore!
For the holy truth-will
Rozboynyk would not,
Not rozkuye zakovanyy
In your bands
Dark people, not kill
Evil son
Do not break the heart of living
For his country.
You - rozboynyky devil,
Hungry crows.
For what is true,
Holy Law
And the earth all this,
And the unfortunate believers
Trade? But beware,
For evil to you,
Severe evil kids fooling around ..
And the blind brother,
Fooling around themselves, strangers,
And do not fool around God.
For a day of joy over you
Disintegrate penalty.
And new blow fire
With Cold Yar.
Vyunyscha,
December 17, 1845 Смотрите также: | |
