Свою пісню небо грає, запалився небокрай,
Покотився по долині грім гарматою в спину.
І виблискують калюжі, в тих калюжах мертві душі
Відбиваються, сміються.
Загорілася калина, з нею - мова солов"їна,
Ті чорти виносять мозок своїм бісовим психозом.
І виблискують калюжі, в тих калюжах мертві душі
Відбиваються, сміються.
Народилася дитина у холодних темних стінах,
Із хрестом перед очима. І заплакала вона.
Знов виблискують калюжі, в тих калюжах мертві душі
Відбиваються, сміються.
І зійшлись спина до спини Боги, Люди і тварини
Проти пекла і чортів.
Знов виблискують калюжі, в тих калюжах мертві душі
Тихо плачуть, не сміються.