ти думаєш не чуєш
на себе зважаєш всіх ігноруєш
це все гра ніфіга
це життя
ти думаєш це чорновик
а зря не варто схаменись.
подумай. чи тобі треба
водка , наркота що далі_?!
які перетнеш ще грані
корупція , банкнота в руці ти вже на межі
ніч без сну не засипаєш думаєш про неї
ти мовчачи кричиш ніхто не чує
не допоможе не врятує
про що твої думки тепер
грань.життя - смерть аж так_?
тобі цього треба подумай ще раз
та враз думка...вона
біжиш , спотикаєшся невже знову одна
шум трасса ти відриваєшся.
згадка про неї лише догадки а що я втрачаю
забувши повсякденність летиш
от її вулиця , будинок
квартира ... дзвониш в двері друга ночі
вона спросоння відкриває очі
бачить тебе обнімає вона не забула
ті почуття що були , а ти не подумав
вона любила а ти її вартий
подумай.. не знаєш буває
серце розривається
палає... що думати не знаєш...
пізна ніч розмова -чай_? кава_?
-просто воду не вистачає повітря
задихаєшся від неї невже так треба
що я пропустив ах так - я любив
кинув.пожалів.. зрозумів
чи зможу повернути - питання
хвилює до пів ночі
міцні обійми.дім. він не засне
продумавши усе наступний день
білий кінь мерс 101 роза - букет
він зрозумів любив її...
не бачив не помічав тепер питання
ти вийдеш за мене_?
- так_!
цієї відповіді він не чекав...
це все життя знаєш
воно довге , не помічаєш
знову клуби п’янки друзі
зустрічі , стриптиз клуб вона дома одна
що думати не знає хвилюється переживає
може тепер її врятуєш _? а де там_?! вона забуття
кокс, трава - оце життя
де тепер її принц де букети що обіцяв
він думав що знав не склалось як бажалось
година п’ята над ранком
він біля дому дзвінок - вона відкриває
п’яний в хлам уваги не звертає
а на столі вечеря вона чекала - він не прийшов
вона знала
запиив , покурив забув пропустив
вже разом років три
вона любить а чи надовго
а це вже як знати..
а що їй ще втрачати_?
все швидко пролетіло йому сорок навіяло
забув що любив.холостяк. він забив...
іншу покохати не зміг
вже сьомий сніг випав
її давно не бачив де пропала
давно не згадував а вона згадала
фотографія над каміном нагадує
про неї , про ті ночі шалені коли були разом
всю любов крізь пам’ять пропустив
хотів згадати - не вийшло...
він залишив..просто відпустив...
коли прийшла весна року
вісімдесятого йому сімдесят
бабло.спадщина кому віддати_?
сина нема...тут згадав він про неї
та вже пізно він не забуде її - хоч як старався
знай перша любов назавжди
вона справжня..... справжня
